Такими є результати британського дослідження, опублікованого у вересневому випуску BMJ. Автори роботи проаналізували близько 49 тисяч записів пацієнтів, зроблених в період з 2014 по 2015 рік, і що містять скарги на один з 6 симптомів «червоного прапора» - кров у сечі, ущільнення в грудях, проблеми з ковтанням, залізодефіцитну анемію та постменопаузальна або ректальна кровотеча. Кожен з яких може свідчити про розвиток онкозахворювання. З'ясувалося, що терапевти, які оглядали таких пацієнтів, не направили на додаткове обстеження з метою виключити рак 29 тисяч пацієнтів. З них у 3,6% протягом року після обстеження було виявлено онкозахворювання.
Чи багато це - питання відкрите. Оскільки дивитися на нього можна як з точки зору конкретного пацієнта, у якого рак був виявлений на більш пізній стадії. Так і з точки зору проблеми гіпердіагностики і навантаження на медичну систему.
Дослідники, наприклад, констатували, що найчастіше на додаткове обстеження не направлялися молодші пацієнти. А найбільш постраждалими за діагнозом пацієнтами виявилися люди з утрудненим ковтанням. Серед останніх лише 17% були додатково обстежені.
Тим часом, важливість цього дослідження важко переоцінити. Так, напавлення тисяч пацієнтів на додаткове обстеження - дуже серйозний виклик навіть для самих прогресивних медичних систем. Як мінімум це вимагає великих інвестицій. З іншого боку, держави витрачають величезні ресурси на програми скринінгу, ключове завдання яких є саме раннє виявлення онкозахворювань. Якщо дивитися на проблему з цього кута, ідея посилити діагностику в цьому сегменті медичного обслуговування виглядає не такою вже безглуздою.
Comments