top of page
Search

Мамографічний скринінг

Updated: Jun 7, 2022

Мамографічний скринінг: існуючі рекомендації, ймовірно, базуються на помилкових результатах досліджень https://bit.ly/31OLWCU У сучасній медицині назріває гучний скандал. 23 листопада в SAGE Journal було опубліковано розгромну статтю канадських учених та клініцистів, які виявили нові докази серйозних порушень у ході найбільшого дослідження 80-х років минулого століття, яке лягло в основу всіх існуючих національних програм мамографічного скринінгу раку грудної залози. Що зараз Зараз рутинна скринінгова мамографія рекомендується жінкам віком 50-74 роки кожні два роки. Згідно з даними, отриманими в ході згаданого вище дослідження, вважається, що такий підхід «завдає більше користі, ніж шкоди». Проте жінкам віком 40-49 років скринінгова мамографія рекомендується лише в індивідуальному порядку. Як регулярна рутинна процедура вона вважається надмірною для загальнонаціональних програм скринінгу. В чому проблема Автори роботи стверджують, що такі висновки побудовані на помилкових результатах – у ході дослідження, проведеного у 80-х, смертність у групі 40-49, що проходила скринінгову мамографію, виявилася навіть вищою, ніж у групі, що проходила лише огляд: у 1992 році дослідники повідомили про 38 та 28 випадків смерті від раку грудної залози у відповідних групах. Ще через 10 років спостереження показники зросли до 105 та 108 інцидентів. Як бачимо, різниця між двома підходами перебуває у рамках статистичної похибки. Саме на цій підставі і зроблено висновок, що жодного позитивного ефекту від мамографічного скринінгу у віці 40-49 років не існує. Де помилка Помилка, як запевняють автори статті, була закладена на низовому рівні. Ні автори дослідження, ні аналітики не могли про неї знати. Та й причиною її стали цілком добрі наміри. Насправді, зазначені вище результати й раніше піддавалися сумніву, проте виявити якісь докази системної помилки досі не вдавалося. Нову увагу до дослідження привернули свідчення одного з техніків-радіологів, який безпосередньо брав участь у дослідженні скринінгу 80-х. Пошук та опитування кількох додаткових свідків підтвердило побоювання авторів роботи. Виявилося, що у 14 з 15 клінік, які брали участь у ньому, було порушено головний принцип – рандомізація. У ході дослідження у цих клініках учасниці проходили попередній огляд кваліфікованої медсестрою. Існують свідчення, що після такого огляду жінки з підозрою на рак навмисне (з найкращих спонукань) спрямовували до групи скринінгу. Хоча їх слід було виключити з програми і направити на діагностичну мамографію. Одним із доказів системності такого підходу є дані однієї з клінік. У якій у період набору учасниць відсоток раку, що виявлявся, в ході мамографії був у 12 разів вищим, ніж при класичному огляді і набагато вищим, ніж середні показники по інших клініках. Що це означає Це без перебільшення сенсаційна новина може перевернути уявлення про скринінг раку грудної залози. Звісно, ​​свідчень очевидців цього недостатньо. Але їх цілком вистачить для того, щоб посіяти сумніви щодо адекватності існуючих принципів. Після таких заяв, очевидно, необхідне нове, ретельно контрольоване та рандомізоване дослідження. На яке, на жаль, піде щонайменше 10 років. Але лише після цього можна буде говорити про затвердження нових рекомендацій.


У сучасній медицині назріває гучний скандал. 23 листопада в SAGE Journal було опубліковано розгромну статтю канадських учених та клініцистів, які виявили нові докази серйозних порушень у ході найбільшого дослідження 80-х років минулого століття, яке лягло в основу всіх існуючих національних програм мамографічного скринінгу раку грудної залози.

Що зараз

Зараз рутинна скринінгова мамографія рекомендується жінкам віком 50-74 роки кожні два роки. Згідно з даними, отриманими в ході згаданого вище дослідження, вважається, що такий підхід «завдає більше користі, ніж шкоди».

Проте жінкам віком 40-49 років скринінгова мамографія рекомендується лише в індивідуальному порядку. Як регулярна рутинна процедура вона вважається надмірною для загальнонаціональних програм скринінгу.

В чому проблема

Автори роботи стверджують, що такі висновки побудовані на помилкових результатах – у ході дослідження, проведеного у 80-х, смертність у групі 40-49, що проходила скринінгову мамографію, виявилася навіть вищою, ніж у групі, що проходила лише огляд: у 1992 році дослідники повідомили про 38 та 28 випадків смерті від раку грудної залози у відповідних групах.

Ще через 10 років спостереження показники зросли до 105 та 108 інцидентів. Як бачимо, різниця між двома підходами перебуває у рамках статистичної похибки. Саме на цій підставі і зроблено висновок, що жодного позитивного ефекту від мамографічного скринінгу у віці 40-49 років не існує.

Де помилка

Помилка, як запевняють автори статті, була закладена на низовому рівні. Ні автори дослідження, ні аналітики не могли про неї знати. Та й причиною її стали цілком добрі наміри.

Насправді, зазначені вище результати й раніше піддавалися сумніву, проте виявити якісь докази системної помилки досі не вдавалося. Нову увагу до дослідження привернули свідчення одного з техніків-радіологів, який безпосередньо брав участь у дослідженні скринінгу 80-х. Пошук та опитування кількох додаткових свідків підтвердило побоювання авторів роботи.

Виявилося, що у 14 з 15 клінік, які брали участь у ньому, було порушено головний принцип – рандомізація. У ході дослідження у цих клініках учасниці проходили попередній огляд кваліфікованої медсестрою. Існують свідчення, що після такого огляду жінки з підозрою на рак навмисне (з найкращих спонукань) спрямовували до групи скринінгу. Хоча їх слід було виключити з програми і направити на діагностичну мамографію.

Одним із доказів системності такого підходу є дані однієї з клінік. У якій у період набору учасниць відсоток раку, що виявлявся, в ході мамографії був у 12 разів вищим, ніж при класичному огляді і набагато вищим, ніж середні показники по інших клініках.

Що це означає

Це без перебільшення сенсаційна новина може перевернути уявлення про скринінг раку грудної залози. Звісно, ​​свідчень очевидців цього недостатньо. Але їх цілком вистачить для того, щоб посіяти сумніви щодо адекватності існуючих принципів.

Після таких заяв, очевидно, необхідне нове, ретельно контрольоване та рандомізоване дослідження. На яке, на жаль, піде щонайменше 10 років. Але лише після цього можна буде говорити про затвердження нових рекомендацій.


Андрій Лукашенко, д.мед.н.

0 views0 comments

Comments


bottom of page