У перші півроку після початку пандемії і введення по всьому світу жорстких обмежувальних заходів з'явилося чимало робіт, які на підставі моделювання передбачали вкрай згубний вплив локдаунів на роботу онкологічних служ. В цьому немає нічого дивного, враховуючи, наскільки важливе для ефективного лікування раннє виявлення захворювання.
Однак всі ці роботи донедавна залишалися лише гіпотезою.
8 вересня в JAMA були опубліковані результати невеликого дослідження, проведеного у Франції. В аналіз були включені дані 80 пацієнтів, які брали участь в дослідженні процедури скринінгу, в рамках якого оцінювався статус пухлинної ДНК при метастатичному колоректальному раку. При цьому порівнювалися дані пацієнтів, які пройшли скринінг до і після 55-денного локдауна у Франції.
Результати невтішні і дуже красномовні.
Концентрація пухлинної ДНК у пацієнтів, які пройшли скринінг після зняття обмежень в середньому була 6,9 разів вища в порівнянні з тими, хто пройшов скринінг до локдауна.
Гірше того. Медіанна виживаність у першої групи становила 14,7 місяців. Проти 20 місяців у «докарантинної» групи.
Причина таких результатів криється виключно в порушенні нормальної роботи онкологічних служб. Призупинення програм скринінгу та добровільна відмова пацієнтів від проходження діагностичних процедур привели до більш пізньої постановки діагнозу.
З одного боку, такі результати повинні стати уроком на майбутнє. З іншого, - вони ще раз демонструють важливість раннього виявлення онкозахворювань і програм скринінгу.
Comments