Вчені університету Південної Данії прийшли до однозначного висновку, що спадковість має чимале значення, коли йдеться про ризик виникнення гематологічного раку. Щоб дійти такого висновку, дослідники вивчили записи 316 397 близнюків з національної бази даних, 28% з них були монозиготними. Середній строк спостереження при цьому склав 40 років.
Завдання дослідників полягало в тому, щоб довести або спростувати зв'язок між ризиком виникнення гематологічного раку і спадковістю.
Що виявили
Ризик виникнення будь-якого гематологічного злоякісного новоутворення протягом життя склав 2,5%, що відповідає показникам фонової популяції.
У дизиготних близнюків аналогічний ризик зростав до 4,5%. Звичайно, у випадках, коли у другого близнюка виявлялося захворювання.
У монозиготних показник зростав до 7,6%.
Спадковість схильності до розвитку будь-якого гематологічного раку при цьому склала в середньому 24%. Цей показник, по суті, оцінює величину вкладу спадкових факторів в загальний ризик виникнення захворювання. Пікових значень (близько 55%) він досягав у віці 40 років. І стабілізувався на рівні 20-25% к 55 рокам. Що це означає Дослідники довели, що спадковість все ж є фактором ризику. Принаймні у випадку гематологічних злоякісних новоутворень. Це не означає, що кожен, у кого в сімейному анамнезі є подібні випадки, приречений отримати аналогічний діагноз. Однак звертати увагу на випадки гематологічних злоякісних новоутворень у членів сім'ї все ж варто. На ділі це означає, що лікарям загальної практики як мінімум потрібно цікавитися у пацієнтів середнього віку, чи не було подібних випадків у найближчих родичів раніше. Андрій Лукашенко, д.мед.н.
Comments