Свіжий аналіз, опублікований у журналі Cancer у грудні, показав, що кумулятивний ризик хибнопозитивного результату під час рутинного скринінгу на рак грудної залози в Європі вдвічі нижчий, ніж у США.
Так, за 20-річний період (мамографія кожні 2 роки з 50 до 69 років) кожна п'ята жінка в Європі принаймні один раз отримує помилково позитивний результат. А кожна 20-та за той же період стикається з хибнопозитивним результатом, що призводить до інвазивної процедури (цитологічне дослідження або біопсія).
Цим результатам можна і потрібно вірити, оскільки цифри виведено за результатами вивчення записів 421 тис. жінок, які в період з 1995 до 2019 року пройшли майже 1,9 млн мамографічних обстежень. Може здатися, що це досить високий показник, однак у США ті самі цифри виявилися вдвічі вищими. Так, можливість отримати принаймні один хибнопозитивний результат у ході 10 обстежень за 20 років тут склала 42%. Той самий показник з подальшою інвазивною процедурою – 6,4%. Чому так відбувається? Дослідники майже впевнені, що цифри відображають ключову різницю між європейським та американським протоколами скринінгу. У Європі практикується подвійне читання, тобто вивчення результатів обстеження двома незалежними фахівцями. Тоді як у США такої суворої вимоги немає.
Крім того, в Європі профільним рентгенологам рекомендується “читати” від 3,5 до 11 тис. мамографій на рік. А в США кваліфікований фахівець повинен вивчати не менше 960 кожні 2 роки.
З точки зору конкретного пацієнта, ці результати означають цілком очевидні речі. По-перше, мамографія не є підставою для встановлення діагнозу. Це лише скринінгова процедура, і відноситися до неї слід саме так.
По-друге, велике значення має кваліфікація та досвід рентгенолога, який робить висновки, вивчаючи результати обстеження. І точно вже не зайвим буде звернутися до ще одного фахівця за консультацією.
Андрій Лукашенко, д.мед.н.